5 Ісус побачив їхню віру і сказав недужому: Сину! Прощаються тобі гріхи твої.
6 Тут сиділи деякі із книжників і міркували в серцях своїх:
7 Чого це Він так зневажає Бога? Хто може прощати гріхи, окрім одного Бога?
8 Ісус відразу пізнав духом Своїм, що вони отак міркують у собі, і сказав їм: Навіщо так мислите в серцях ваших?
9 Що легше? Чи сказати недужому: “Прощаються тобі гріхи”? Чи сказати: “Підведися, візьми свою постіль і ходи”?
10 Але, щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи, – каже недужому:
11 Тобі кажу: Підведися, візьми постіль свою і йди у дім твій.