32 І подалися в пустельну місцину в човні самі.
33 Народ бачив, як вони відпливали, і чимало їх упізнавали їх; і бігли туди пішки із усіх міст, і випередили їх, і зібралися до Нього.
34 Ісус, коли вийшов, побачив багато народу і пожалів його, тому що вони були, як вівці, що не мають пастиря; і почав навчати їх щедро.
35 І оскільки часу минуло багато, учні Його наблизилися до Нього, і сказали: Місцина тут пустельна, а час уже пізній;
36 Відпусти їх, щоб вони пішли в довколишні поселення і купили собі хліба; бо не мають чого їсти.
37 Він сказав їм у відповідь: Ви дайте їм їсти. І сказали Йому: Хіба нам треба піти і купити хліба на двісті динаріїв, і дати їм їсти?
38 Але Він запитав у них: Скільки у вас хлібів? Підіть, подивіться. Вони дізналися і сказали: П‘ятеро хлібів і дві рибини.