46 І відпустив їх, і пішов на гору помолитися.
47 Увечері човен був посеред моря, а Він один на землі.
48 І побачив, як вони бідують, веслуючи, бо вітер був супротивний; близько четвертої сторожі вночі підійшов до них, йдучи по воді, і хотів проминути їх.
49 А вони, коли побачили Його, то подумали, що це привид, і закричали.
50 Бо всі бачили Його і злякалися. І тієї ж хвилі Він озвався до них, і сказав їм: Бадьортеся; це Я, не бійтеся.
51 І ступив до них у човен; і вітер затих. І вони вельми дивувалися в собі і вражалися.
52 Бо не осмислили дива над хлібами, тому що серце їхнє було закам‘яніле.