1 Під ту пору проходив Ісус у суботу засіяними ланами; а учні Його вже виголодніли, і почали зривати колоски і їсти.
2 Коли фарисеї побачили це, то сказали Йому: Ось, учні Твої чинять те, чого не можна вчиняти в суботу.
3 А Він сказав їм: Хіба ви не читали, що вчинив Давид, коли він був голодний, і ті, що були з ним?
4 Як він зайшов до Божого дому і їв хліби показні, котрих не можна було їсти ні йому, ні тим, що були з ним, а лише священикам?
5 Або чи не читали ви в Законі, що в суботи священики у храмі порушують суботу, однак не мають провини?
6 Але повідую вам, що тут Той, Хто більший від храму;
7 Якби ви знали, що означає: Милости хочу, а не пожертви, то не осудили б безвинних;
8 Бо Син Людський є Господь також і суботи.
9 І, відійшовши звідти, прийшов Він до синагоги їхньої.
10 І ось, був там чоловік, що мав висхлу руку. І запитали в Ісуса, щоб звинуватити Його: Чи можна уздоровлювати в суботу?
11 А Він сказав їм: Хто з вас, маючи одну вівцю, якщо вона в суботу впаде до ями, не візьме її і не витягне?
12 Наскільки ж людина краща від вівці! Отож, можна і в суботу чинити добро.
13 Тоді сказав чоловікові тому: Простягни руку твою. І він простягнув, і стала вона здоровою, як друга.
14 А фарисеї, як вийшли, радилися поміж собою супроти Нього, у який спосіб погубити Його. Але Ісус дізнався про це, і пішов звідти.
15 І пішла за Ним сила (багато) народу, і Він уздоровив їх усіх.
16 І заборонив їм зголошувати про Нього,
17 Нехай справдиться сказане через пророка Ісаю, котрий повідав:
18 Ось, Слуга Мій, Котрого Я вибрав, улюблений Мій, до Котрого прихилилась душа Моя; вкладу Духа Мого в Нього; і звістить народам суд;
19 Не заперечить, не заволає, і ніхто не почує на вулицях крику Його;
20 Тростини надламаної не доламає, і гнота тліючого не загасить, аж доки не звершить суду перемоги;
21 І на ймення Його будуть сподіватися народи.
22 Відтак привели до Нього біснуватого, сліпого й німого; і уздоровив його, і сліпий та німий почав говорити і бачити.
23 І дивувався увесь народ, і казав: Чи не цей Христос (Месія), Син Давидів?
24 А фарисеї, коли почули про це, сказали: Він виганяє демонів не інакше, як силою Вельзевула, князя бісівського.
25 Але Ісус, знаючи помисли їхні, сказав їм: Усіляке царство, що розділиться саме в собі, спорожніє; і всіляке місто чи дім, що розділиться сам у собі, не встоїть.
26 І якщо сатана сатану виганяє, то він розділився сам із собою: яким чином устоїть царство його?
27 І якщо Я силою Вельзевула виганяю бісів, то сини ваші чиєю силою виганяють? Тому вони будуть вам суддями.
28 А коли Я Духом Божим виганяю бісів, то звичайно ж сягнуло вас Царство Боже.
29 Або: як може хтось зайти в дім сильного і пограбувати речі його, якщо передніше не зв‘яже сильного, і тоді пограбує дім його.
30 Хто не зі Мною, той супроти Мене; і хто не збирає зі Мною, той розкидає.
31 А тому кажу вам: Усілякий гріх і хула простяться людям, а зневага (хула) на Духа не проститься людям.
32 Якщо хтось скаже слово на Сина Людського, то проститься йому; а якщо хтось скаже на Духа Святого, не проститься йому ні в цьому світі, ні в прийдешньому.
33 Або визнайте дерево добрим і плід його добрим, або визнайте дерево недобрим і плід його недобрим; бо дерево пізнається з плоду.
34 Породження гадюче! Як ви можете говорити добре, коли самі недобрі? Тому що від повноти серця уста промовляють.
35 Добра людина з доброго скарбу добре виносить; а людина лиха з лихого скарбу лихе виносить.
36 Кажу вам, що за будь-яке пусте слово, котре вимовлять люди, дадуть вони відповідь судного дня.
37 Бо від слів своїх виправдаєшся і від слів своїх будеш засуджений.
38 Тоді деякі з книжників і фарисеїв сказали: Учителю! Ми хочемо побачити від тебе якесь диво.
39 Але Він сказав їм у відповідь: Рід лукавий і перелюбний шукає дива; і диво не дається йому, окрім дива Йони пророка;
40 Бо як Йона був у череві кита три дні і три ночі, так і Син Людський буде в серці землі три дні і три ночі.
41 Ніневітяни постануть на суд з родом оцим і засудять його, бо вони покаялися від проповіді Йонової; і ось, тут більший Йони.
42 Цариця південна постане на суд з родом оцим і засудить його; бо вона приходила від рубежів землі послухати мудрість Соломонову; і ось, тут більший від Соломона.
43 Коли нечистий дух вийде з людини, то блукає місцинами безводними, шукаючи спокою, і не знаходячи.
44 Тоді каже: Повернуся до мого дому, звідки я вийшов. І коли прийде, знаходить його незайнятим, заметеним та прибраним;
45 Тоді йде і бере з собою семеро інших духів, ще зліших від нього, і зайдуть, і живуть там; і трапляється, що для чоловіка того останнє є гіршим від попереднього. Так буде також і з цим недобрим родом.
46 А коли Він ще промовляв до народу, матір і брати Його стояли перед домом – хотіли говорити з Ним.
47 І хтось сказав Йому: Ось, Матір Твоя і брати Твої стоять надворі, бажаючи говорити з Тобою.
48 А Він сказав у відповідь тому, що озвався: Хто Матір Моя, і хто брати Мої?
49 Він показав рукою Своєю на учнів Своїх і сказав: Ось матір Моя і брати Мої;