1 Тоді схоже буде Царство Небесне на десятьох дів, котрі взяли світильники свої і вийшли назустріч нареченому;
2 Із них п‘ятеро було мудрих і п‘ятеро нерозумних.
3 Нерозумні взяли світильники свої, але не взяли з собою олії.
4 А мудрі разом із світильниками своїми взяли олії в посудинах своїх;
5 І коли наречений забарився, то задрімали всі, а тоді заснули.
6 Але вночі пролунав крик: Ось, наречений іде, виходьте назустріч йому.
7 Тоді підвелися всі діви ті і приготували свої світильники.
8 А нерозумні сказали мудрим: Дайте нам вашої олії, тому що світильники наші гаснуть.
9 А мудрі відповідали: Щоб не сталося і в нас нестачі, а також у вас, підіть краще до тих, що продають, і купіть собі.
10 Та коли пішли вони купляти, прийшов наречений, і обачні увійшли з ним на шлюбний бенкет, і двері зачинилися.
11 Потому приходять також інші діви і кажуть: Господе! Господе! – відчини нам.
12 А Він сказав їм у відповідь: Істину повідую вам: Не знаю вас.
13 Тож пильнуйте, бо не відаєте ні дня, ні години, коли прийде Син Людський!
14 Бо Він учинить, мов чоловік, який рушав до чужої країни, прикликав служників своїх і доручив їм маєток свій:
15 І одному дав він п‘ять талантів, другому два, а тому одного, – кожному за спромогою його; і відразу рушив.
16 Той, що дістав п‘ять талантів, пішов і використав їх на справу і надбав ще п‘ять талантів.
17 Так само учинив і той, що дістав два таланти, – він також надбав ще два.
18 А той, що одержав одного таланта, пішов і закопав його в землю і утаємничив срібло господаря свого.
19 По тривалім часі, повертається господар тих служників і вимагає в них звіту.
20 Підійшов той, що одержав п‘ять талантів і приніс надбані п‘ять талантів і сказав: Мій пане! П‘ять талантів дав ти мені, інших п‘ять талантів я надбав за них.
21 Господар його сказав йому: Гаразд, старанний і вірний слуго! У малому ти був вірний, над багатьма настановлю тебе; увійди в радість господаря твого.
22 Підійшов також і той, що одержав два таланти, і сказав: Мій пане! Два таланти дав ти мені; ось інших два таланти я надбав за них.
23 Господар його сказав йому: Гаразд, старанний і вірний слуго! У малому ти був вірний, над багатьма тебе настановлю; увійди в радість господаря твого.
24 Підійшов і той, що дістав одного таланта, і сказав: Мій пане! Я знав тебе, що ти людина жорстока, жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав;
25 То я мав острах, пішов і утаємничив твого таланта в землі; і ось тобі твоє.
26 А господар його сказав йому у відповідь: Лукавий слуго і ледачий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав.
27 Тому мусив ти віддати срібло купцям, і я, повернувшися, одержав би моє з набутком;
28 Отож, візьміть у нього таланта і дайте тому, що має десять талантів,
29 Бо всілякому, що має, додасться і примножиться, а в того, що не має, відбереться й те, що має.
30 А невдатного служника викиньте в пітьму зовнішню: там буде плач і скрегіт зубів. Він сказав це, і проголосив: Хто має вуха чути, нехай почує.
31 А коли прийде Син Людський у славі Своїй і всі святі Ангели з Ним, тоді сяде на престолі слави Своєї,
32 І зберуться перед Ним усі народи; і відлучить одних від других, як пастир (пастух) відлучає овечок від козлів;
33 І поставить овець праворуч Себе, а козлів – ліворуч.
34 Тоді скаже Цар тим, котрі праворуч біля Нього: Прийдіть, благословенні Батька Мого, успадковуйте Царство, приготовлене вам від утворення світу.
35 Бо Я був голодний, – і ви дали Мені їсти; був спраглий, – і ви напоїли Мене; був мандрівником, – і ви прийняли Мене;
36 Був голий, – і ви одягнули Мене; був недужий, і ви навідалися до Мене, у в‘язниці був, і ви прийшли до Мене.
37 Тоді праведники скажуть Йому у відповідь: Господе! Коли це ми бачили Тебе голодним і нагодували? Або спраглим, – і напоїли?
38 Коли ми бачили Тебе мандрівником і прийняли? Або оголеним, і одягнули?
39 Коли ми бачили Тебе хворим, або у в‘язниці, і прийшли до Тебе?
40 І Цар скаже їм у відповідь: Істину повідую вам: Оскільки ви вчинили це одному з оцих братів Моїх менших, то вчинили Мені.
41 Тоді скаже тим, котрі ліворуч від Нього: Геть від Мене, прокляті, у вогонь вічний, приготовлений дияволові та ангелам його;
42 Бо Я був голодний, і ви не дали Мені їсти; спраглий був, – і ви не напоїли Мене;
43 Був мандрівником, і не прийняли Мене; був голим, і не одягли Мене; хворий і у в‘язниці, і не відвідали Мене.
44 Тоді й вони скажуть Йому у відповідь: Господе! Коли ми бачили Тебе голодним, чи спраглим, чи мандрівником, чи голим, чи хворим, або у в‘язниці, і не прислужилися Тобі?
45 Тоді скажу їм у відповідь: Істину повідую вам: Оскільки ви не вчинили цього одному з оцих малих, то не вчинили Мені.