1 Тоді Ісус почав оповідати народові і учням Своїм.
2 І сказав: На сидінні Мойсеєвім сіли книжники і фарисеї;
3 Тож усе, що вони скажуть вам пильнувати, пильнуйте і чиніть, але за діями їхніми не чиніть, бо вони лиш говорять, та не вчиняють;
4 Вони зв‘язують важкі, не під силу тягарі і кладуть людям на плечі, а самі навіть пальцем не хочуть їх поворухнути.
5 А всі справи свої вони вчиняють на те, щоб їх люди бачили; роблять ширшими свої філактери і збільшують поли одежі своєї;
6 А також люблять попереду напівлежати, коли бенкетують, і займають передні лавиці в синагогах
7 І вітальні вигуки в народних зібраннях, і щоб люди кликали їх: Навчителю! Навчителю!
8 А ви не називайтеся вчителями, бо один у вас учитель – Христос, а ви всі – брати;
9 І батьком собі не називайте нікого на землі, бо один у вас Батько, Котрий на небесах;
10 І не називайтеся наставниками, бо один у вас наставник – Христос.
11 Найбільший з-поміж вас нехай буде вам служником:
12 Бо хто підносить себе, той принижений буде; а хто принижує себе, той піднесеться.
13 Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що зачиняєте Царство Небесне людям; бо самі не входите і бажаючих увійти не пускаєте.
14 Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що пожираєте оселі вдів і лукаво довго молитеся: за це приймете ще більший осуд.
15 Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що обходите море і суходіл, щоб навернути бодай одного; і коли це трапляється, вчиняєте його сином геєни, удвічі гіршим од вас.
16 Горе вам, вожді сліпі, котрі запевняють: Якщо хтось присягнеться храмом, то нічого; а якщо хтось присягнеться золотом храму, за ним буде провина.
17 Нерозумні та сліпі! Що більше: золото, чи храм, котрий освячує золото?
18 Також: Якщо хтось присягнеться жертовником, то нічого; а якщо присягнеться тим даром, котрий на ньому, той завинив.
19 Нерозумні і сліпі! Що більше: дар, чи жертовник, що освячує дара?
20 Отож, той, хто присягається жертовником, присягається ним і всім тим, що на ньому.
21 І той, що присягається храмом, присягається ним і Тим, що Живе в ньому.
22 І той, що присягається небом, присягається престолом Божим і Тим, Хто сидить на ньому.
23 Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що даєте десятину з м‘яти, ганусу й кмину, і покинули найважливіше в Законі: суд, милість і віру; це належало чинити і того не залишати.
24 Вожді сліпі, що виціджуєте комара, а верблюда поглинаєте!
25 Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що очищаєте чашу і тарелю зовні, а всередині вони повнісінькі крадіжу і неправди.
26 Фарисею сліпий! Очисть передніше чашу й таріль усередині, щоб чисті вони були й зовні.
27 Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що стали схожими на фарбовані гроби, котрі зовні видаються гарними, а всередині повнісінькі мертвими кістками і всілякою нечистотою;
28 Отак і ви зовні видаєтеся людям праведними, а всередині виповнені лицемірством і беззаконням.
29 Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що споруджуєте гробниці пророкам і оздоблюєте пам‘ятники праведників,
30 І кажете: Якби ми були за днів батьків наших, то не були б спільниками їхніми в пролитті крови пророків;
31 Таким чином ви самі супроти себе свідчите, що ви сини тих, котрі вбивали пророків.
32 Доповнюйте й ви міру батьків ваших.
33 Змії, гадюче поріддя! Як втічете ви від засудження до геєни?
34 Тому ось, Я посилаю до вас пророків, і мудрих, і книжників, і ви деяких уб‘єте й розіпнете, а інших будете бити в синагогах ваших і виганяти з міста до міста;
35 Нехай же прийде на вас уся кров праведна, пролита на землі, від крови Авеля праведного до крови Захарії, сина Варихіїного, котрого ви убили поміж храмом і жертовником.
36 Істину кажу вам; що все це прийде на цей рід.
37 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і каменуєш посланих до тебе! Скільки разів хотів Я зібрати діток твоїх, як птаха збирає пташеняток своїх під крила, але ви не бажали!
38 Ось, залишається вам дім ваш порожній.