31 Ще одну притчу запропонував Він їм, кажучи: Царство Небесне схоже на зерня гірчичне, котре чоловік узяв і посіяв на полі своєму,
32 Котре, хоч і найменше з-поміж насіння, та коли виросте, буває найбільшим з-поміж зела і стає деревом, аж таким, що прилітають птахи небесні і ховаються в гілках його.
33 Іншу притчу сказав Він їм: Царство Небесне схоже на закваску, яку жінка, узявши, поклала в три міри борошна, доки не вкисло все.
34 Усе це Ісус казав народові притчами і без притчі не говорив їм,
35 Нехай справдиться повідане через пророка, котрий сказав: Відкрию в притчах уста Мої; повідаю утаємничене від утворення світу.
36 Тоді Ісус відпустив народ і зайшов до оселі. Аж тут підійшли до Нього учні Його і сказали: Поясни нам притчу про плевели в полі.
37 А Він сказав їм у відповідь: Сівач доброго насіння є Син Людський;