22 І ось, жінка одна, ханаанеянка, що вийшла з тих самих країв, кричала Йому: Помилуй мене, Господе, сину Давидів! Доня моя жорстоко біснується.
23 Але Він не відповідав їй жодним словом. І учні Його наблизилися й просили Його: Відпусти її, тому що волає за нами.
24 А Він сказав їм у відповідь: Я посланий тільки до загиблих овець дому Ізраїлевого.
25 А вона підійшла, вклонилася Йому і сказала: Господе, поможи мені!
26 А Він сказав у відповідь: Не добре забрати хліб у дітей і кинути псам.
27 Вона сказала: Так, Господе! Але навіть пси їдять крихти, котрі падають зі столу господарів їхніх.
28 Тоді Ісус відповів їй і сказав: О, жінко! Велика віра твоя; нехай же буде тобі за бажанням твоїм. І уздоровилася донька її тієї ж миті.