27 Володар змилосердився над служником отим, відпустив його і борг йому простив.
28 А служник той, коли вийшов, знайшов одного з товаришів своїх, котрий був винний йому сто динаріїв, і, схопивши його, душив його і казав: Віддай мені те, що винен.
29 Тоді товариш його упав до ніг його, благав його і говорив: Потерпи на мені, і все віддам тобі.
30 Але той не захотів, а пішов і вкинув його до в‘язниці, аж доки не віддасть боргу.
31 Товариші його, які бачили те, що відбувається, дуже зажурилися і прийшли й розповіли володареві своєму про все, що було.
32 Тоді володар його кличе його і каже: Лихий слуго! Увесь борг той я простив тобі, тому що ти ублагав мене;
33 Чи не варто було тобі помилувати приятеля твого, як ото я помилував тебе?