6 І ти, Віфлеєме, на землі Юдиній, нічим не менший між князями Юдиними; бо з тебе вийде Вождь, Котрий буде пасти народ Мій, Ізраїля.
7 Тоді Ірод потайки прикликав мудраків; допитався в них про час, коли з‘явилася зоря.
8 Він послав їх до Віфлеєму і сказав: Покваптеся, достеменно вивідайте про Немовля, і коли знайдете, повідомте мені, щоб я також пішов і поклонився Йому.
9 Вони вислухали царя й пішли. І ось, зоря, котру бачили вони на сході, йшла перед ними, аж нарешті прийшла й спинилася над місцем, де було Дитя.
10 Коли побачили зорю, вони виповнилися радістю вельми великою.
11 І коли зайшли до оселі, побачили Дитя з Марією, Матір‘ю Його, і впали ницьма, поклонилися Йому; тоді дістали скарби свої і принесли Йому дари: золото, ладан та смирну.
12 І були попереджені Богом уві сні, не повертатися до Ірода, то іншим шляхом рушили в свою країну.