39 І, пройшовши трохи далі, упав ницьма обличчям Своїм, молився і казав: Отче Мій! Якщо можливо, нехай обмине Мене чаша оця; а втім, не як Я хочу, але як Ти.
40 І повернувся до учнів, й знайшов їх сплячими, і сказав Петрові: Чи й справді не могли ви одну годину помолитися зі Мною?
41 Пильнуйте і моліться, щоб не впасти в спокусу: дух бадьорий, а плоть немічна.
42 І знову, як відійшов удруге, молився, кажучи: Батьку Мій! Якщо не може ця чаша обминути Мене, щоб Мені не пити її, нехай буде воля Твоя.
43 І знову повернувся до учнів і знайшов їх сплячими, бо очі в них обважніли.
44 Він знову залишив їх, відійшов і помолився втретє, виповівши ті самі слова.
45 Тоді прийшов до учнів Своїх і сказав їм: А ви все ще спите? Ось наблизилася година, і Сина Людського віддадуть до рук грішників;