1 Коли ж настав ранок, усі першосвященики і старшини народу вчинили раду про Ісуса, – щоб зрокувати Його на смерть.
2 Вони зв‘язали Його і одвели й віддали Його в руки Понтія Пилата, намісника.
3 Тоді Юда, що зрадив Його, побачив, що Його засуджено, розкаявся і повернув тридцять срібняків першосвященикам і старшинам,
4 Кажучи: Згрішив я, зрадивши Кров безвинну. А вони сказали йому: А нам що до того? Зважай сам.
5 Він кинув срібняки у храмі і вийшов, рушив геть і повісився.
6 А першосвященики взяли ті срібняки і сказали: Це не за законом – покласти їх до скарбниці церковної, бо це – ціна крови.
7 Відтак порадилися на зібранні і купили за них (за срібняки) землю гончарову – для похорону мандрівників.