24 Пилат зрозумів, що нічого не може сподіяти, бо замішання наростає, взяв води і обмив руки перед народом, і сказав: Я не маю провини в крові Праведника Цього; зважуйте ви.
25 І відповідав увесь народ, і сказав: Кров Його на нас і на дітях наших.
26 Тоді відпустив їм Варавву, а Ісуса, катуючи, віддав на розп‘яття.
27 Тоді вояки намісника взяли Ісуса до преторії, і зібрали на нього увесь полк.
28 І, роздягнувши Його, одягли на Нього багряницю;
29 Тоді сплели вінця із терня, й поклали Йому на голову, у праву руку дали Йому тростину; відтак ставали перед Ним на коліна і насміхалися над Ним, кажучи: Радій, Царю Юдейський!
30 І плювали на Нього і, взявши тростину, били Його по голові.