3 Тоді Юда, що зрадив Його, побачив, що Його засуджено, розкаявся і повернув тридцять срібняків першосвященикам і старшинам,
4 Кажучи: Згрішив я, зрадивши Кров безвинну. А вони сказали йому: А нам що до того? Зважай сам.
5 Він кинув срібняки у храмі і вийшов, рушив геть і повісився.
6 А першосвященики взяли ті срібняки і сказали: Це не за законом – покласти їх до скарбниці церковної, бо це – ціна крови.
7 Відтак порадилися на зібранні і купили за них (за срібняки) землю гончарову – для похорону мандрівників.
8 А тому й називається земля ця “землею крови” аж донині.
9 Тоді справдилося сказане через пророка Єремію, котрий сказав: І взяли тридцять срібняків, ціну Оціненого, Котрого оцінили сини Ізраїля.