37 А над головою у Нього вчинили напис, котрий засвідчував Його провину: Це - ІСУС, ЦАР ЮДЕЙСЬКИЙ.
38 Тоді ж розп‘яті були з Ним і двоє розбійників: один по праву руку, а другий – по ліву.
39 А перехожі лихословили Його, киваючи головами своїми,
40 І гомоніли: Ти, що руйнуєш храма і за три дні споруджуєш! Врятуй Себе Самого; якщо Ти Син Божий, зійди з хреста.
41 Так само й першосвященики з книжниками, із старшинами та фарисеями, насміхалися, казали:
42 Інших рятував, а Себе Самого не може врятувати! Якщо він Цар Ізраїльський, нехай зараз же зійде з хреста, і увіруємо в Нього;
43 Покладався на Бога: нехай тепер визволить Його, якщо Він угодний Йому. Бо ж Він сказав: Я Син Божий.