12 При заході сонця міцний сон запопав Аврама; і ось, виповнив його жах і морок великий.
13 І сказав Господь Аврамові: Знай, що насіння твоє буде зайшлим на землі не своїй, і будуть рабами вони, і будуть пригнічувати їх чотириста літ.
14 Але Я звершу суд над народом, котрому вони будуть рабами; потому вони вийдуть із значним майном.
15 А ти відійдеш до батьків своїх у мирі, і будеш похований у старості добрій.
16 У четвертому поколінні вони повернуться сюди знову: бо міра беззаконня амореїв досі ще не виповнилася.
17 Коли зайшло сонце, і настала пітьма; ось, немовби дим із горна, і палаючий смолоскип пройшов між розтятими тваринами.
18 Цього дня уклав Господь заповіта з Аврамом, сказавши: Нащадкам твоїм даю Я землю оцю, від ріки Єгипетської до великої річки, ріки Єфрату: