Буття 7 UKRB

Потоп, як вид суду Божого.

1 І сказав Господь Ноєві: Увійди ти і родина твоя до ковчега; бо тебе побачив Я праведним переді Мною у роді цьому.

2 І всілякої тварини чистої візьми по семеро, самців і самок, а із тварин нечистих по двоє, самців і самок.

3 Також із птахів небесних по семеро, самців і самок, щоб зберегти насіння для всього лиця землі.

4 Бо через сім днів Я пошлю дощ на землю сорок днів і сорок ночей; і винищу все живе з лиця землі.

5 Ной учинив усе, що Господь наказав йому.

6 А Ноєві було шістсот літ, як стався потоп на землі.

7 І ввійшов Ной і сини його, і дружина його, і дружини синів його до ковчега від потопу водою.

8 І з тварин чистих і з тварин нечистих, і з птаства, і з усіх плазунів, що на землі.

9 По двоє, самців і самок, увійшли до Ноя в ковчег, як Бог звелів Ноєві.

10 Через сім днів води потопу впали на землю.

11 На шістсотім році Ноєвого життя, другого місяця, сімнадцятого дня місяця, у сей день розверзлися всі джерела великої безодні, і вікна небесні прочинилися;

12 І лив на землю дощ сорок днів і сорок ночей.

13 Того самого дня увійшов до ковчега Ной і Сим, Хам і Яфет, сини Ноєві, і дружина Ноєва, і три дружини синів його з ними.

14 Вони, і всі звірі за родом їхнім, і всіляка скотина за родом її, і всі плазуни, що повзають по землі, за родом їхнім, і все птаство, за родом їхнім, усяка птаха крилата.

15 І ввійшли до Ноя в ковчег по двоє од всілякої плоті, в котрій є дух життя.

16 І ввійшли самці і самки всілякої плоті, як звелів йому Бог. І Господь зачинив його.

17 І тривала на землі повінь сорок днів, і, прибуваючи, вода піднесла ковчега, і він піднявся над землею.

18 А вода все прибувала, вельми розливалася по землі, і ковчег плавав на поверхні води.

19 І прибувала вода на землю вельми й вельми, так що затопила всі високі гори, котрі є під усим небом.

20 На п'ятнадцять ліктів піднялася над ними вода, і затопила гори.

21 І загинула всіляка плоть, яка рухалася по землі, і птахи, і скотина, і звірі, і всі плазуни, котрі повзали по землі, і всі люди.

22 Усе, що мало дихання духа життя у ніздрях своїх на суходолі, померло.

23 Винищилася всіляка істота, котра була на поверхні землі, від людини до тварини, і плазунів, і птахів небесних, все винищилося на землі: залишилися тільки Ной, і ті, що були з ним у ковчезі.

глави

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50