1 Після того Йосипові сказали: Ось, батько твій захворів. І взяв він із собою двох синів своїх: Манасію і Єфрема.
2 Якова звістили, і сказали: Ось син твій, Йосип, іде до тебе. Ізраїль зібрався на силі своїй і сів у постелі.
3 І сказав Яків Йосипові: Бог Всемогутній з'явився мені в Лузі, в краю ханаанськім, і благословив мене.
4 І сказав мені: Ось, Я розплоджу тебе, і розмножу тебе, і виведу з тебе багато народів, і дам землю оцю потомству твоєму після тебе, у вічне володіння.
5 І нині два сини твої, які народилися тобі в країні Єгипетській, до мого прибуття до тебе в Єгипет, мої вони; Єфрем і Манасія, як Рувим і Симеон, будуть мої.
6 А діти твої, котрі народяться від тебе після них, будуть твої. Вони під йменням братів своїх будуть йменуватися в їхній спадщині.
7 Коли я йшов із Падану, померла в мене Рахіль на землі ханаанській, на шляху, не доходячи трохи до Ефрати, і я поховав її там на шляху до Ефрати, що нині Віфлеєм.
8 І побачив Ізраїль синів Йосипових, і сказав: Хто це?
9 І сказав Йосип батькові своєму: Це сини мої, котрих Бог дав мені тут. Яків сказав: Підведи їх до мене, і я благословлю їх.
10 А очі Ізраїлеві пригасли від старості; не міг він бачити ясно. Йосип підвів їх до нього, і він поцілував їх, і обійняв їх.
11 І сказав Ізраїль Йосипові: Не сподівався я бачити твоє лице; та ось, Бог показав мені й насіння твоє.
12 І відвів їх Йосип від колін його, і вклонився йому обличчям своїм до землі.
13 І взяв Йосип обидвох, Єфрема в праву свою руку проти лівої Ізраїля, а Манасію в ліву проти правої Ізраїля, і підвів до батька.
14 Але Ізраїль простяг руку свою і поклав на голову Єфремові, хоча цей був менший, а ліву – на голову Манасії. З наміром поклав він так руки свої, хоч Манасія був первістком.
15 І благословив Йосипа, і сказав: Бог, перед котрим ходили батьки мої Авраам та Ісаак, Бог, котрий пасе мене з того часу, як я існую, до сього дня,
16 Ангел, котрий захищає мене від усілякого зла, нехай благословить юнаків оцих; нехай буде на них названо ім'я моє та ім'я батьків моїх Авраама та Ісаака, і нехай виростають вони чисельними посеред землі.
17 І побачив Йосип, що батько його поклав правицю свою на голову Єфрема; і не до вподоби було йому це. І взяв він руку батька свого, аби перекласти її з голови Єфрема на голову Манасії.
18 І сказав Йосип батькові своєму: Не так, батьку мій; бо це – первісток; поклади на його голову праву руку твою.
19 Але батько його не погодився і сказав: – Знаю, сину мій, знаю, і від нього вийде народ, і він буде великим; але менший його брат буде більший від нього, і від насіння його вийде багато народів.
20 І благословив їх того ж дня, кажучи: Тобою буде благословляти Ізраїль, кажучи: Нехай Бог учинить тобі, як Єфремові та Манасії; і він поставив Єфрема перед Манасією.
21 І сказав Ізраїль Йосипові: Ось, я помираю. І Бог буде з вами, і поверне вас на землю батьків ваших.