Буття 24 UKRB

Ревека, наречена Ісаакова.

1 Авраам був уже старий і в літах похилих. Господь благословив Авраама у всьому.

2 І сказав Авраам служникові своєму, старшому в домі його, що наглядав за тим, що в нього було: Поклади руку твою під стегно моє,

3 І присягайся мені Господом Богом неба і Богом землі, що ти не візьмеш синові моєму дружини із дочок ханаанських, серед яких я живу.

4 Але підеш на землю мою, на батьківщину мою, і візьмеш дружину синові моєму Ісаакові.

5 Служник сказав йому: Можливо, не захоче дівчина йти зі мною на цю землю, то чи мушу я повернути сина твого на землю, з котрої ти вийшов?

6 Авраам сказав йому: Бережися, не повертай сина мого туди.

7 Господь, Бог неба, який узяв мене з дому батька мого і від землі народження мого, котрий говорив мені, і котрий клявся мені, кажучи: Потомству твоєму дам оцю землю, Він пошле Ангела Свого перед тобою, і ти візьмеш дружину синові моєму звідти.

8 А якщо не захоче дівчина йти з тобою, ти будеш вільний од цієї клятви моєї; тільки сина мого не лишай там.

9 І поклав служник руку свою під стегно Авраамове, господаря свого, і присягався йому за це.

10 І взяв служник із верблюдів господаря свого десять верблюдів і пішов. У руках у нього були також усілякі скарби господаря його. Він підвівся і пішов у Месопотамію, до міста Нахора.

11 І залишив верблюдів поза містом, біля криниці води, надвечір, о тій порі, коли виходять жінки по воду.

12 І сказав (служник): Господе, Боже господаря мого Авраама! Пошли її сьогодні назустріч мені і даруй милість господареві моєму Авраамові.

13 Ось, стою я біля джерела води, і доньки мешканців міста виходять черпати воду;

14 І дівчина, котрій я скажу: Нахили глечика свого, я нап'юся, і котра скаже: Пий, я також ще й верблюдам твоїм дам води, – оце та, яку Ти призначив служникові Твоєму Ісаакові; з цього я знатиму, що Ти даруєш милість господареві моєму.

15 Ще не перестав він говорити, аж ось, вийшла Ревека, котра народилася від Бетуїла, сина Мілки, дружини Нахора, брата Авраамового, і глечик її на плечі в неї.

16 Юнка була прегарна видом, діва, якої не спізнав чоловік. Вона зійшла до джерела, виповнила глечика та й подалася вгору.

17 І побіг служник (Авраамів) назустріч їй, і сказав: Дай мені випити трішки води із глечика твого.

18 Вона сказала: Напийся, мій пане! І відразу опустила глека свого на руку свою і напоїла його.

19 І, коли напоїла його, сказала: Я почну черпати для верблюдів твоїх, доки не нап'ються.

20 І миттю вилила воду з глека свого в жолоб, і побігла знову до джерела зачерпнути, і начерпала для всіх верблюдів його.

21 Чоловік той дивився на неї, вражений, мовчки, бажаючи затямити, чи благословив Господь путь його, чи ні.

22 Коли верблюди перестали пити, тоді чоловік той узяв золоту каблучку, вагою півшекля, і дав їй два зап'ястя на руки, вагою десять шеклів золота;

23 І сказав: Чия ти донька? Скажи мені, чи є в домі батька твого місце нам переночувати?

24 Вона сказала йому: Я – донька Бетуїла, сина Мілки, котрого вона породила Нахорові

25 І ще сказала йому: У нас багато соломи і кормів; і є місце для ночівлі.

26 І схилив чоловік той голову і поклонився Господові,

27 І сказав: Благословенний Господь Бог господаря мого Авраама, який не залишив пана мого без милости Своєї та істини Своєї! Господь вірним шляхом привів мене до дому брата господаря мого.

28 Дівчина побігла і розповіла про це в домі матері своєї.

29 У Ревеки був брат, на ймення Лаван. Лаван вибіг до того чоловіка біля джерела.

30 І коли він побачив ковток (сережку) і браслети (зап'ястя) на руках у сестри своєї, котра говорила: Так розмовляв зі мною оцей чоловік, то підійшов до чоловіка, і ось, він стоїть коло верблюдів біля джерела.

31 І сказав: Увійди, благословенний Господом; нащо ти стоїш поза домом? Я приготовив дім і місце для верблюдів.

32 І зайшов чоловік. Лаван розсідлав верблюдів, дав соломи і кормів верблюдам, і води помити ноги йому і людям, котрі були з ним.

33 І запропонували йому вечерю; але він сказав: Не буду їсти, аж доки не повідаю справи своєї. І сказали (йому): Говори.

34 Він сказав: Я – служник Авраамів.

35 Господь вельми благословив господаря мого, і він став значним: Він дав йому овець і волів, срібло і золото, рабів і рабинь, верблюдів та віслюків.

36 Сарра, дружина господаря мого, уже постарівши, породила панові моєму сина, якому він віддав усе, що в нього є.

37 І взяв з мене клятву господар мій: Не бери дружини синові моєму з дочок ханаанських, у краю, де я живу;

38 А піди в дім батька мого, і до родичів моїх, і візьмеш дружину синові моєму.

39 Я сказав панові моєму: Можливо, не піде та жінка за мною.

40 Він сказав мені: Господь, перед котрим я ходжу, пошле з тобою Ангела Свого і влаштує шлях твій, і візьмеш дружину синові моєму із родичів моїх, а також із дому батька мого.

41 Аж тоді ти будеш вільний од клятви моєї, коли відвідаєш родичів моїх; і якщо вони не дадуть тобі, то будеш вільний од клятви моєї.

42 І прийшов я нині до джерела, і сказав: Господе, Боже господаря мого Авраама! Якщо Ти благословиш мою путь, котру я звершую,

43 То ось, я стою біля джерела води, і юнка, котра вийде черпати, і якій я скажу: Дай мені напитися трішки з глека твого,

44 І котра скаже мені: Пий ти, і верблюдам твоїм я начерпаю, – ось дружина, котру Господь вибрав синові господаря мого.

45 І ще не замовк я говорити в мислях моїх, аж ось, вийшла Ревека, і глек її на плечі її, і зійшла до джерела, і зачерпнула; і я сказав їй: Дай напитися,

46 Вона тої ж миті зняла з себе глека свого і сказала: Пий, і верблюдів твоїх я напою. І я пив, і верблюдів вона напоїла.

47 Я запитав у неї: Чия ти донька? Вона сказала: Донька Бетуїла, сина Нахорового, котрого породила йому Мілка. І дав я ковтки і зап'ястя на руки її.

48 І опустився я на коліна і поклонився Господові, і благословив Господа, Бога господаря мого Авраама, котрий обраним шляхом провів мене, щоб узяти дочку брата господаря мого за сина його.

49 І нині скажіть мені, чи маєте ви намір виявити милість і правду панові моєму, чи ні; скажіть мені, і я обернуся праворуч або ліворуч.

50 І відповів Лаван і Бетуїл, і сказали: Від Господа вийшла ця справа; ми не можемо сказати тобі навперейми ні поганого, ані доброго.

51 Ось Ревека перед тобою; візьми і піди, нехай буде вона дружиною сина господаря твого, як сказав Господь.

52 Коли служник Авраамів почув слова їхні, то вклонився Господові до землі.

53 І дістав служник срібні речі, і золоті речі, і одяг, і дав Ревеці; також і братові її, і матері її дав багаті дарунки.

54 І їли та пили, він і люди, які були з ним, і переночували. Коли ж підвелися вранці, то він сказав: Відпустіть мене до господаря мого.

55 Але брат її і мати її сказали: Нехай побуде з нами юнка днів з десять; потім підеш.

56 Він сказав їм: Не притримуйте мене, бо Господь благословив шлях мій; відпустіть мене, і я піду до господаря мого.

57 Вони сказали: Покличемо дівчину і запитаємо, що вона скаже.

58 І покликали Ревеку, і сказали їй: Чи підеш ти з цим чоловіком? Вона сказала: Піду.

59 І відпустили Ревеку, сестру свою, з нянькою її, і служника Авраамового, і людей його.

60 І благословили Ревеку, і сказали їй: Сестро наша! Хай народяться від тебе тисячі тисяч, і нехай володарює потомство твоє брамами тих, хто ненавидить тебе.

61 І звелася Ревека і служниця її, і сіли на верблюдів, і поїхали за тим чоловіком. І служник узяв Ревеку і пішов.

62 А Ісаак прийшов від джерела Лахай-Рої, бо жив він у краї полудневому.

63 А коли звечоріло, Ісаак вийшов у поле помислити, і звів очі свої, й побачив: Ось, ідуть верблюди.

64 Ревека глянула і побачила Ісаака, і спустилася з верблюда.

65 І сказала служникові: Хто цей чоловік, котрий іде полем нам назустріч? Служник сказав: Це – господар мій. І вона взяла намітку і покрилася.

66 А служник сказав Ісаакові все, що вчинив.

глави

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50