Буття 47 UKRB

Яків благословляє Єфрема і Манасію.

1 І прийшов Йосип, і звістив фараонові і сказав: Батько мій і брати мої, з дрібною і великою худобою своєю, і з усім, що у них, прийшли із краю ханаанського, і ось вони вже на землі Ґошен.

2 І взяв він із братів своїх п'ятеро чоловіків і поставив їх перед фараоном.

3 І сказав фараон братам його: Чим ви займаєтеся? Вони відповідали фараонові: Пастухи овець служники твої, і ми, і батьки наші.

4 І сказали вони фараонові: Ми прийшли пожити на цій землі, бо немає паші для худоби служників твоїх; тому що в краю ханаанському великий голод. Тож дозволь служникам твоїм оселитися на землі Ґошен.

5 І сказав фараон Йосипові: Батько твій і брати твої прийшли до тебе.

6 Земля єгипетська перед тобою; на кращій землі осели батька твого і братів твоїх; нехай живуть вони на землі Ґошен. І якщо знаєш, що поміж ними є здібні люди, постав їх доглядачами моєї худоби.

7 І привів Йосип Якова, батька свого, і поставив його перед фараоном; і благословив Яків фараона.

8 Фараон запитав Якова: Скільки літ життя твого?

9 Яків одказав фараонові: Днів мандрування мого сто тридцять літ, незначні і нещасні дні життя мого, і не сягнули літ життя батьків моїх у днях мандрування їхнього.

10 І благословив фараона Яків, і вийшов од фараона.

11 І поселив Йосип батька свого і братів своїх, і дав їм володіння на землі єгипетській, у кращому краї землі, на землі Рамсес, як звелів фараон.

12 І постачав Йосип батька свого, і братів своїх, і увесь дім батька свого хлібом, за потребою кожної родини.

13 І не було хліба по всій землі; тому що голод великий посилився, і виснажені були від голоду земля єгипетська і земля ханаанська.

14 Йосип зібрав усе срібло, яке було в країні Єгипетській і в краю ханаанськім, за хліб, котрий купляли, і приніс Йосип срібло у дім фараонів.

15 І срібла не стало у країні Єгипетській і на землі ханаанській. Тоді прийшли всі єгиптяни до Йосипа і просили: Дай нам хліба; нащо нам помирати перед тобою через те, що у нас скінчилося срібло?

16 Йосип сказав: Приженіть вашу скотину, і я буду давати вам за скотину вашу, якщо срібло скінчилося у вас.

17 І приганяли вони до Йосипа худобу свою; і давав їм Йосип хліб за коней, і за череди дрібної, і за череди великої скотини, і за віслюків; і постачав їх хлібом того року за всю худобу їхню.

18 І минув цей рік; і прийшли до нього й наступного року, і сказали йому: Не приховаємо від володаря нашого, і срібла у нас немає, і череди худоби нашої у володаря нашого; нічого не лишилося в нас перед володарем нашим, окрім плоті нашої і земель наших.

19 Нащо нам гинути на очах твоїх, і нам, і землям нашим? Купи нас і землі наші за хліб; і ми із землями нашими будемо служниками фараонові; а ти дай нам зерна, щоб нам живими бути і не вмерти, і щоб не спорожніла земля.

20 І купив Йосип усю землю єгипетську для фараона, тому що продали єгиптяни кожний своє поле, бо голод знемагав їх. І дісталася земля фараонові.

21 І народ він учинив служниками від одного краю єгипетської землі до другого.

22 Тільки землі жерців не купив, бо жерцям від фараона належала ділянка, і вони харчувалися з неї, бо її дав їм фараон; тому й не продали землі своєї.

23 І сказав Йосип народові: Ось, я купив тепер для фараона вас і землю вашу; ось вам насіння, і засівайте землю.

24 Коли будуть жнива, давайте п'яту частку фараонові, а чотири частки залишаться вам для посіву ланів, на харчі вам і тим, хто в домах ваших, і на харчування дітям вашим.

25 Вони сказали: Ти врятував нам життя; хай надбаємо милість в очах володаря нашого, і нехай будемо служниками фараонові.

26 І прийняв Йосип закон землі єгипетської, навіть до сього дня: п'яту частку давати фараонові, окрім землі жерців, бо вона не належала цареві.

27 І жив Ізраїль у країні Єгипетській, на землі Ґошен, і володіли нею, і плодилися, і вельми розмножувалися.

28 І жив Яків на землі єгипетській сімнадцять літ; і було днів Якових, років життя його, сто сорок сім літ.

29 І прийшов час Ізраїлеві помирати, і прикликав він сина свого Йосипа, і сказав йому: Якщо я знайшов приязнь в очах твоїх, поклади руку твою під стегно моє і присягнися, що ти виявиш мені милість і правду, і прошу тебе, не поховай мене в Єгипті.

30 Щоб лягти мені з батьками моїми; винесеш мене із Єгипту і поховаєш мене в їхній гробниці. Йосип сказав: Зроблю за словом твоїм.

глави

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50