8 І підвівся Авімелех рано вранці, і прикликав усіх служників своїх, і переказав усі слова ці у вуха їхні, і люди ці дуже злякалися.
9 І покликав Авімелех Авраама, і сказав йому: Що ти з нами вчинив? Чим я згрішив супроти тебе, що ти навів було на мене і на царство моє великий гріх? Ти вчинив зі мною таку річ, котрої не чинять.
10 І сказав Авімелех Авраамові: Що ти мав на увазі, коли вдався до такої речі?
11 Авраам сказав: Я вважав, що немає на цьому місці страху Божого, і вб'ють мене за дружину мою.
12 Проте вона й справді сестра мені; вона – донька мого батька, лише не дочка матері моєї, і стала моєю дружиною.
13 Коли Бог повів мене мандрувати з дому батька мого, то я сказав їй: Вчини зі мною цю милість, до якого місця ми не прийдемо, скрізь говори про мене: Це брат мій.
14 І взяв Авімелех дрібної і великої скотини, і служників і служниць, і дав Авраамові; і повернув йому Сарру, дружину його.