4 І сказав змій жінці: Ні, не помрете;
5 Але знає Бог, що того дня, котрого ви скуштуєте їх, тоді очі ваші відкриються, і ви будете, як боги, котрі знають добро і зло.
6 І побачила жінка, що дерево добре на поживу, і що воно приємне для очей, бо вчиняє мудрим, і взяла плодів його, і спожила, і дала також чоловікові своєму, і він їв.
7 І поглибшав зір у них обидвох, і довідалися, що голі, і позшивали оливкове листя і поробили собі пояси.
8 І почули голос Господа Бога, Який простував раєм у пору денної прохолоди, і сховався Адам і дружина його від Господа Бога поміж деревами раю.
9 І покликав Господь Бог Адама, і сказав йому: Де ти?
10 Він сказав: Голос Твій я почув у раю, і злякався, бо я голий, і сховався.