8 І почули голос Господа Бога, Який простував раєм у пору денної прохолоди, і сховався Адам і дружина його від Господа Бога поміж деревами раю.
9 І покликав Господь Бог Адама, і сказав йому: Де ти?
10 Він сказав: Голос Твій я почув у раю, і злякався, бо я голий, і сховався.
11 І сказав (Бог): Хто сказав тобі, що ти голий? Чи не їв ти з дерева, з котрого Я заборонив тобі їсти?
12 Адам сказав: Жінка, котру Ти дав мені, вона дала мені з дерева, і я спожив.
13 І сказав Господь Бог жінці: Нащо ти оце вчинила? Жінка сказала: Змій обдурив мене, і я їла.
14 І сказав Господь Бог змієві: За те, що ти вчинив це, проклятий ти перед усіма тваринами і перед усіма звірами польовими; ти будеш повзати на череві своєму, і будеш їсти тлін упродовж днів життя твого.