7 Підійшла і Лія, і діти її, і вклонилися. Нарешті підійшли Йосип та Рахіль, і вклонилися.
8 І сказав Ісав: Для чого в тебе така чисельність, яку я зустрів? І сказав Яків: Щоб надбати приязнь в очах володаря мого.
9 Ісав сказав: У мене багато, брате мій; нехай буде твоє у тебе.
10 Яків сказав: Ні, якщо я надбав приязнь в очах твоїх, прийми дарунок мій від руки моєї, бо я побачив обличчя твоє, наче хтось забачив лице Боже, і ти був приязний до мене.
11 Прийми благословення моє, котре я приніс тобі; тому що Бог дарував мені, і є у мене все. І умовив його; і той взяв,
12 І сказав: Підведімося і ходімо; і я піду перед тобою.
13 Яків сказав йому: Володар мій знає, що діти тендітні, а дрібна і велика скотина у мене дійна: Якщо погнати її один день, то загине вся скотина.