28 Вони сказали: При здоров'ї служник твій, батько наш, ще живий. І впали на коліна, і вклонилися.
29 І підніс очі свої, і побачив Веніямина, брата свого, сина матері своєї, і сказав: Це брат ваш менший, про котрого ви оповідали мені? І сказав: Нехай буде милість Божа з тобою, сину мій!
30 І квапливо вийшов Йосип, тому що спалахнула любов до брата його, і він замалим не заплакав, і зайшов у внутрішню кімнату, і плакав там.
31 І, вмивши лице, вийшов і, стримуючи себе, сказав: Подавайте страви.
32 І подали йому окремо, і їм окремо, і єгиптянам, які обідали з ним, окремо; бо єгиптяни не можуть їсти з євреями, через те, що це мерзота для єгиптян.
33 І сіли вони перед ним, першо–вроджений за першовродженням його, і молодший по молодості його і дивувалися ці люди один перед одним.