4 Ще не вельми далеко відійшли вони од міста, як Йосип сказав управителеві дому свого: Рушай, наздожени цих людей, і, коли доженеш, скажи їм: Чому ви заплатили злом за добро?
5 Хіба це не та чаша, з котрої п'є володар мій? І він, гадаючи на ній, справді провіщає. Недобре ви це вчинили.
6 Він догнав їх, і переказав їм ці слова.
7 Вони сказали йому: Для чого володар наш говорить такі слова? Нехай Бог боронить, щоб служники твої скоїли такий вчинок.
8 Ось срібло, знайдене нами в отворах мішків наших, ми повернули його тобі, принесли із краю ханаанського: як же нам украсти з дому володаря твого срібло чи золото?
9 У кого з служників твоїх знайдеться, тим смерть; і ми будемо рабами володареві нашому.
10 Він сказав: Гаразд; як ви сказали, так нехай і станеться: У кого знайдеться чаша, той буде мені служником, а ви будете вільні.