29 Йосип наладнав колісницю свою, і виїхав назустріч Ізраїлеві, батькові своєму, в Ґошен, і, забачивши його, упав йому на шию, і довго плакав на шиї його.
30 І сказав Ізраїль Йосипові: Нехай помру я тепер, побачивши лице твоє; бо ти ще живий.
31 І сказав Йосип братам своїм і домові батька свого: Я піду, повідаю фараонові і скажу йому: Брати мої і дім батька мого, котрі були в краю ханаанськім, прийшли до мене.
32 Ці люди є пастухи овець, бо скотарі вони, і дрібну і велику скотину свою, і все, що у них, привели вони.
33 Якщо фараон прикличе вас і запитає: Яке заняття ваше?