10 А очі Ізраїлеві пригасли від старості; не міг він бачити ясно. Йосип підвів їх до нього, і він поцілував їх, і обійняв їх.
11 І сказав Ізраїль Йосипові: Не сподівався я бачити твоє лице; та ось, Бог показав мені й насіння твоє.
12 І відвів їх Йосип від колін його, і вклонився йому обличчям своїм до землі.
13 І взяв Йосип обидвох, Єфрема в праву свою руку проти лівої Ізраїля, а Манасію в ліву проти правої Ізраїля, і підвів до батька.
14 Але Ізраїль простяг руку свою і поклав на голову Єфремові, хоча цей був менший, а ліву – на голову Манасії. З наміром поклав він так руки свої, хоч Манасія був первістком.
15 І благословив Йосипа, і сказав: Бог, перед котрим ходили батьки мої Авраам та Ісаак, Бог, котрий пасе мене з того часу, як я існую, до сього дня,
16 Ангел, котрий захищає мене від усілякого зла, нехай благословить юнаків оцих; нехай буде на них названо ім'я моє та ім'я батьків моїх Авраама та Ісаака, і нехай виростають вони чисельними посеред землі.