7 Коли я йшов із Падану, померла в мене Рахіль на землі ханаанській, на шляху, не доходячи трохи до Ефрати, і я поховав її там на шляху до Ефрати, що нині Віфлеєм.
8 І побачив Ізраїль синів Йосипових, і сказав: Хто це?
9 І сказав Йосип батькові своєму: Це сини мої, котрих Бог дав мені тут. Яків сказав: Підведи їх до мене, і я благословлю їх.
10 А очі Ізраїлеві пригасли від старості; не міг він бачити ясно. Йосип підвів їх до нього, і він поцілував їх, і обійняв їх.
11 І сказав Ізраїль Йосипові: Не сподівався я бачити твоє лице; та ось, Бог показав мені й насіння твоє.
12 І відвів їх Йосип від колін його, і вклонився йому обличчям своїм до землі.
13 І взяв Йосип обидвох, Єфрема в праву свою руку проти лівої Ізраїля, а Манасію в ліву проти правої Ізраїля, і підвів до батька.