2 Він виходить до Баїту і Дивону, виходить на пагорби, щоб плакати; Моав ридає над Нево і Медевою; у всіх пострижені голови, у всіх поголені бороди.
3 На вулицях його підперізуються мотуззям; на дахах його і майданах його все ридає, потопає в сльозах.
4 І волає Хешбон та Ел'але, аж до Ягацу чутно їхній голос; за ними й вояки Моава ридають; душа його збунтувалася в ньому.
5 Ридає серце моє за Моава; утікають з нього аж до Цоару, до Еглат-Шелішійї; сходять на Лухіт із плачем, дорогою Хоронаїмською здіймають страшний лемент.
6 Тому що води Німріму вичахли, луки засохли, трава вигоріла, не стало зела.
7 Тому вони останки наживи і, що накопичено ними, переносять за ріку Аравійську.
8 Бо волання по всіх володіннях Моава, до Еглаїму голосіння його аж до Беер-Еліму ридання його!