1 Горе тобі, спустошувачу, котрого не спустошували, і грабіжнику, котрого не грабували. Коли скінчиш спустошувати, спустошений будеш також і ти; коли скінчиш грабіжництво, пограбують і тебе.
2 Господе! Помилуй нас, на Тебе сподіваємося ми; будь нашим раменом з досвітку і порятунком нашим у час тіснот.
3 Від грізного голосу Твого утікатимуть народи; коли постанеш, розпорошаться племена.
4 І будуть збирати здобич вашу, як збирають гусінь; кинуться на неї, як кидається сарана.
5 Високий Господь, що на височині живе; Він виповнить Сіон судом і правдою.
6 І будуть у безпеці дні твої, щедрота спасіння, мудрости і ведення; страх Господній буде скарбом твоїм.
7 Ось, дужаки їхні кричать на вулицях, провісники миру гірко плачуть.
8 Спорожніли шляхи; не видно мандрівників; він зламав угоду, зруйнував місто – і зневажив людей.
9 Земля стогне, висихає; Ливан осоромлений, зів'яв; Сарон став схожий на пустелю, і оголені від листя свого Башан та Кармел.
10 Нині Я постану, каже Господь, нині підведуся, нині піднесуся.
11 Ви завагітніли сіном, а солому породите; дихання ваше – вогонь, котрий пожере вас.
12 І будуть народи, мовби вапно, що горить, мов зрубане терня, будуть спалені у вогні.
13 Слухайте, далекі, що вчиню Я; і ви, ближні, спізнайте могутність Мою.
14 Злякалися грішники на Сіоні; трепет заволодів лиходіями: хто із вас може вижити біля пожираючого вогню? Хто із вас може жити біля вічного полум'я?
15 Той, хто ходить у правді і виповідає істину; хто бридиться зиском від утисків, утримує руки свої від хабаря, затуляє вуха свої, щоб не чути про кровопролиття, і заплющує очі свої, щоб не бачити зла.
16 Той буде мешкати на височині, притулок його – недоступні скелі; і буде він з хлібом; вода у нього не висохне.
17 Очі твої побачать Царя у його красі, побачать землю віддалену.
18 Серце твоє буде лише пригадувати про жахіття: де ті, що чинили перепис? Де той, що зважував данину? Де той, що оглядав вежі?
19 Уже не побачиш народу зухвалого, народу з глухотою, невиразною мовою, з мовою дивною, незрозумілою.
20 Поглянь на Сіон, місто святкових зібрань наших; очі твої побачать Єрусалим, житло мирне, непохитну скинію; стовпи її ніколи не будуть вирвані, і жодна мотузка її не порветься.
21 Там у нас великий Господь буде замість річок, замість широких каналів; туди не зайде жодний весельний човен, і не прийде великий корабель.
22 Бо Господь – суддя наш, Господь – законодавець наш; Господь – цар наш; Він урятує нас.
23 Послабилися мотузки твої, не можуть утримати щогли і натягнути вітрила. Тоді буде значний поділ здобичі, аж так, що й кульгавим дістанеться.