1 Господе! Ти – Бог мій; буду тебе величати, хвалитиму ймення Твоє, бо Ти звершив дивовижне; передбачення давні істинні, амінь!
2 Ти перетворив місто на купу каміння, непохитну фортецю на руїни; осель чужинців уже немає в місті; ніколи воно не буде відбудоване.
3 А тому прославлятимуть Тебе народи могутні; міста страшних племен будуть страхатися Тебе.
4 Бо Ти був притулком бідного, притулком убогого, коли його пригнічували, захистом від бурі, затінком від спеки; бо гнівне дихання тиранів було схоже на бурю супроти мурів.
5 Як спека на безводній місцині, Ти упокорив буйність ворогів; як спекота тінню хмари, втихомирені веселощі гнобителів.
6 І вчинив Господь Саваот на горі цій для всіх народів бенкет із жирних страв, гостину із чистого вина, із лою кісток і найчистішого вина;
7 І знищить на горі оцій покривало, що покриває всі народи, покривало, що лежить на всіх племенах.
8 Поглинена буде смерть навіки, і витре Господь Бог сльози на всіх обличчях, і зніме ганьбу з народу Свого на всій землі; бо так говорить Господь.
9 І скажуть того дня: Ось Він, Бог наш! На нього ми сподівалися, і Він урятував нас! Це є Господь; на Нього ми покладалися; потішимося і звеселіємо у спасінні Його!
10 Бо рука Господа спочине на цій горі, і Моав буде потоптаний на місці своєму, як топчуть солому в гною.
11 І хоч він розкине посеред нього руки свої, як той, що плаває, розкидає їх для плавання; але Бог зневажить гордість його разом з лукавством рук його.