Ісаї 27 UKRB

Пророцтво про Вавилон, Едом та Аравію.

1 Пророцтво про пустелю приморську. – Як бурі на півдні носяться, іде він від пустелі, з краю лихого.

2 Загрозливе видіння мені показане: Грабіжник грабує, спустошувач спустошує. Виходь Елам, бери в облогу, Мідіє! Усім стражданням покладу край.

3 Від цього рамена мої трясуться; страждання виповнили мене, наче муки породіллі. Я схвильований від того, що чую; я знічений від того, що бачу.

4 Серце моє тремтить; жах мене проймає; ніч, що так мені бажана, перетворилася на жахіття для мене.

5 Накривають стола; розстеляють скатертину, і їдять, п'ють. Підводьтеся, князі, намащуйте щити.

6 Бо так сказав мені Господь! Піди, постав сторожа; нехай він скаже, що побачить.

7 І побачив він вершників, що удвоконь їхали, верхівців на віслюках, верхівців на верблюдах, і дослухався він старанно, з великою увагою.

8 І закричав, як лев: Володарю мій! На сторожі стояв я цілий день і на місці моєму залишався упродовж ночі.

9 І ось, їдуть люди, вершники удвоконь. Потім він проголосив і сказав: Упав, упав Вавилон, і всі ідоли богів його лежать на землі розбиті.

10 О, пограсований мій і сину току мого! Що чув я від Господа Саваота, Бога Ізраїлевого, те й звістив вам.

11 Пророцтво про Думу. – Кричать мені із Сеїру: Стороже! Скільки ще ночі?

12 Сторож відповідає: Наближається ранок, але ще ніч. Якщо ви запитуєте вимогливо, то повертайтеся, і приходьте.

13 Пророцтво про Аравію. – У лісі аравійському ночуйте, каравани деданські!

14 Мешканці землі теманської! Несіть воду назустріч спраглим, із хлібом стрічайте втікачів.

15 Бо вони від мечів утікають, і від меча оголеного, і від лука натягненого, і від люті війни.

16 Бо так сказав мені Господь: Ще рік, що дорівнює рокові найманця, і вся слава Кедарова щезне.

глави

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50