7 Чи це ваше місто веселе, початок котрого від днів старожитніх? Ноги його несуть його поневірятися в країні далекій.
8 Хто ухвалив таке Тирові, котрий роздавав корони, чиї купці були князями, а торгівці – шанувальниками скрізь?
9 Господь Саваот ухвалив це, щоб осоромити зарозумілість всілякої слави, щоб зневажити всіх славнозвісних землі.
10 Ходи по землі твоїй, донько Таршішу, як ріка; немає більше перешкоди.
11 Він простягнув руку Свою на море, потряс царства; Господь про Ханаан наказав зруйнувати фортеці його.
12 І сказав: Ти не будеш уже веселитися, осоромлена юнко, донько Сіону! Підводься, йди до Кіттіму, але й там не буде тобі спокою.
13 Ось земля халдеїв. Цього народу передніше не було; Ашшур започаткував його з мешканців пустель. Вони споруджують вежі свої, руйнують оселі його, перетворюючи їх на руїни.