12 Їм казали: Ось, спочинок, дайте спочити знесиленому, і ось заспокоєння. Але вони не хотіли дослухатися.
13 І стало у них за словом Господа: що заповідь на заповідь, заповідь на заповідь, правило на правило, правило на правило, тут небагато і там небагато, – так що вони підуть, і впадуть навзнак, і розіб'ються, і попадуть у пастку, і будуть спіймані.
14 Отож, слухайте слово Господнє, глузливці, правителі народу цього, котрий у Єрусалимі.
15 Оскільки ви кажете: Ми склали спілку зі смертю, і з пеклом вчинили ухвалу: коли всекараючий бич буде проходити, він не дійде до нас, – тому що брехню ми вчинили притулком для себе, і облудою прикриємо себе.
16 А тому так говорить Господь Бог: Ось, Я кладу в підвалини на Сіоні каменя, каменя випробуваного, наріжного, коштовного, міцно поставленого: віруючий в нього не осоромиться.
17 І поставлю суд мірою і правду – вагами; і градом винищиться сховок брехні, і води затоплять місце сховку.
18 І спілка ваша зі смертю скасується, і ухвала ваша з пеклом не встоїть. Коли піде всекараючий бич, ви будете потоптані.