10 Бо навів на вас Господь духа, що присипляє, і зімкнув очі ваші, пророки, і затьмарив ваші голови, провидці!
11 І всіляке пророцтво для вас те саме, що слова у запечатаній книзі, котру дають тому, що вміє читати книжку, і кажуть: Прочитай її; і той відповідає: Не можу, тому що вона запечатана.
12 І передають книгу тому, хто читати не вміє, і кажуть: Прочитай її, і той відповідає: Я не вмію читати.
13 І сказав Господь: Оскільки цей народ наближається до Мене устами своїми, і язиком своїм вшановує Мене, а серце його задалеко від Мене, і благоговіння їхнє переді Мною є вивчення заповідей людських;
14 То ось, Я ще раз незвичайно вчиню з цим народом, пречудово і дивовижно, аж так, що мудрість мудраків його загине і розуму в розумних його не стане.
15 Горе тим, котрі гадають сховатися в глибину, щоб замір свій утаємничити від Господа, котрі вчиняють справи свої у мороці і кажуть: Хто побачить нас? І хто впізнає нас?
16 Яке безглуздя! Хіба можна вважати гончара за глину? Чи скаже виріб про виробника його: Не він витворив мене? І чи скаже витвір про художника свого: Він не розуміє?