15 Горе тим, котрі гадають сховатися в глибину, щоб замір свій утаємничити від Господа, котрі вчиняють справи свої у мороці і кажуть: Хто побачить нас? І хто впізнає нас?
16 Яке безглуздя! Хіба можна вважати гончара за глину? Чи скаже виріб про виробника його: Не він витворив мене? І чи скаже витвір про художника свого: Він не розуміє?
17 Зовсім невдовзі, зовсім невдовзі, і хіба Ливан не перетвориться на сад, а хіба сад не будуть вважати лісом?
18 І того дня глухі почують слова книги, і прозріють з пітьми і мороку очі сліпих.
19 І змучені вельми й вельми будуть тішитися в Господі, і вбогі люди будуть радіти Святим Ізраїля.
20 Тому що вже не буде кривдника і огудник щезне, і будуть винищені усі прибічники неправди,
21 Котрі заплутують людину в словах, а тому, що вимагає суду, біля брами утаємничують пастки, і відштовхують правого.