12 Будуть бити себе в груди за пречудові поля, за виноградну лозу урожайну.
13 На землі народу мого буде зростати терня і будяки, а також на всіх домах веселощів у святковому місті.
14 Бо оселі будуть залишені; гамірливе місто буде покинуте: укріплення і вежі назавжди будуть служити замість печер, притулком диких віслюків і черед, що пасуться.
15 Доки не злине на нас Дух згори, а пустеля не вчиниться садом, а сад не будуть вважати лісом.
16 Тоді суд постане в цій пустелі, і правосуддя буде провадитися на родючому полі.
17 І справою правди буде мир, і плодом правосуддя – спокій і безпека навіки.
18 Тоді народ мій буде жити в оселі миру, і в поселеннях безпечних, і в опочивальнях щасливих.