5 Я гадаю, що це лише порожні слова, а для війни потрібні рада і сила; отож, на кого ти покладаєшся, що відійшов од мене?
6 Ось, ти гадаєш собі знайти опертя в Єгипті; ця тростина надламана, якби хтось сперся на неї, увійде йому в руку й прохромить її! Такий фараон, цар єгипетський, для всіх, що сподіваються на нього.
7 А якщо скажеш мені: На Господа, Бога нашого, ми сподіваємося, то чи на Того, Котрого узвишшя і жертовники відмінив Єзекія, і сказав Юдеї та Єрусалимові: Лише перед цим жертовником поклоняйтеся.
8 Отож, учини спілку з володарем моїм, царем асирійським: я дам тобі дві тисячі коней; чи можеш знайти собі вершників для них?
9 І яким чином ти хочеш примусити відступити вождя, одного з найменших рабів володаря мого, сподіваючись на Єгипет, заради колісниць та коней?
10 Хіба ж я без Господньої волі пішов на цю землю, щоб спустошити її? Господь сказав мені: Піди на землю цю і спустош її.
11 І сказав Еліяким, і Шевна та Йоах до головного чашника: Кажи рабам своїм арамейською, бо ми розуміємо, а не говори з нами єврейською при народі, котрий на мурах.