22 Нехай вони подадуть і скажуть нам, що станеться; нехай повідають про щось передніше, аніж воно сталося, і ми дослідимо умом своїм і дізнаємося, як воно скінчилося, або нехай провістять нам про прийдешнє.
23 Скажіть, що станеться в майбутньому, і ми будемо знати, що ви – боги, або ж учиніть що-небудь, добре чи лихе, щоб ми здивувалися і разом із вами побачили.
24 Але ви – ніщо, і справа ваша – нікчемна; мерзота той, хто вас вибирає.
25 Я підняв його від півночі, і він прийде; від сходу сонця буде прикликати ймення Моє і топтатиме ногами володарів, мов багно, і міситиме, як гончар глину.
26 Хто повідав про це спочатку, щоб нам знати, і задовго перед тим, щоб нам можна було сказати: Правда! Але ніхто не сказав, ніхто не звістив, ніхто не чув слів ваших.
27 Я перший сказав Сіонові: Ось воно! І дав Єрусалимові благовісника.
28 Отож, Я дивився, і не було нікого, і поміж ними не знайшлося порадника, щоб Я міг запитати їх, а вони дали відповідь.