15 Горе менї, коли я провинив! а хоч я й без гріха, то не зважуся підвести голови моєї. О, я понижений аж надто; то ж зглянься на біду мою;
16 Вона щораз більша. Ти женеш за мною, мов лев, і знов нападаєш на мене й чудним (силою) показуєш себе в менї.
17 Виводиш нових твоїх сьвідків проти мене; збільшуєш гнїв твій на мене, і біди, щораз нові, стають боєвою лавою проти мене.
18 І про що вивів єси мене з утроби? Лучше б я вмер був, як мене ще не бачило нїчиє око;
19 Нехай би я, як не бувший на сьвітї, з матїрнього живота перенесений був у гріб.
20 Чи ж не мало вже днїв моїх? Перестань же, відступи від мене, щоб я хоч трохи очуняв,
21 Покіль пійду - й не вернусь - в країну темряви й тїнї смертньої,