1 І відповів Билдад Савхеаський та й сказав:
2 Довго ще ти будеш говорити таке? - слова уст твоїх, мов розбурханий вітер!
3 Чи то ж Бог вивертає суд; і Вседержитель перевертає правду?
4 Коли дїти твої перед ним согрішили, то він і подав їх у руки проступків їх.
5 Скоро же ти шукати станеш Бога та помолишся до Вседержителя,
6 І наколи чист єси й прав, то він зараз стане над тобою й втихомирить оселю правди твоєї.
7 І хоч би зпершу було в тебе мало, то опісля буде дуже багато.
8 Бо спитай тільки у давнїх родів і збагни постерігання батьків їх, -
9 Бо ми вчорашні собі й нїчого не знаєм, тим що наші днї тїнь на землї, -
10 А вони скажуть тобі й з серця свого випустять слова:
11 Чи піднімаєсь в гору сїтник без мочарі? чи росте рогозина на безводдї?
12 Вона молоденька й не підтята, а всихає борше, як инша трава.
13 Така сама доля всїх тих, що забувають Бога, й надїя лицемірнього погибне;
14 Впованнє його підрізане, а певність його - сїть павукова.
15 Він обіпреться на дім свій, та не устоїть; вхопиться його, й не вдержиться.
16 Він зеленїє на сонцї, аж поза сад сягає галуззє його;
17 В каміннє вплїтаєсь коріннє його, між каміннє врізуєсь воно;
18 Та коли вирвуть його з місця його, то місце одцураєсь його, (скаже): не знаю тебе!
19 От яка втїха на дорозї його! а з землї инші виростають.
20 Бачиш: Бог не одпихає безвинного, але й не піддержує руки лиходїїв.
21 Він сповнить ще сьміхом і твої уста й губи твої - радїсним викликом.
22 Ненавидники твої вкриються соромом, і намет безбожників зникне.