1 І відказав Елифаз із Теману й промовив:
2 Чи вже ж може людина доставляти Богу користь? Мудрий самому собі добра запобігає.
3 Що за користь у тому про Вседержителя, як ти живеш без гріха? І буде ж він мати хосен із того, що ти держишся доріг невинностї?
4 Чи може він, боячись тебе, стане з тобою до розправи, пійде судитись із тобою?
5 Мабуть, неправди твої надто великі, й проступкам твоїм нема й кінця.
6 Видно, ти брав заклади з браття твого за дрібницю й з пів-нагих здирав послїдущу одежу.
7 Жажденому не давав ти й водицї напитись, а голодущого прогонив без куска хлїба;
8 Землю давав тілько дужим під оселю, й тільки значний який осїдавсь на нїй.
9 Вдови одправляв єси з нїчим, а сироти полишав із порожними руками.
10 За се кругом тебе силки й стревожив тебе ненадїйний страх,
11 Та темрява, в якій ти нїчого не бачиш, і глибінь вод покрила тебе.
12 Чи Бог не висше небес? Глянь у гору на зорі, як вони високо!
13 Ти ж кажеш: Що знає Бог? Як він кріз хмари розсудить?
14 Хмари - завіса його; ходить по небу, не бачить.
15 Чи ж ти йдеш стежкою давнїх людей, якими ходили люде беззаконні,
16 Що перед часом погибли, коли вода, розлившись, їх підмила?
17 Вони говорили до Бога: Оступись од нас! і думали: що вдїє їм Вседержитель?
18 Бо він сповняв доми їх добром. - Та звичай безбожників нехай буде далеким від мене! -
19 Бачили се праведні і всьміхались, а невинні сьміялись із них:
20 Злюки ті - наче б вигублені вже, а нащадки їх - так, як би вже пожер огонь!
21 Зблизись же до його - мир тобі буде; з того вийде добро тобі.
22 Прийми з уст його закон, і бери слова його до серця собі.
23 Як вернешся до Вседержителя твого, - станеш, мов відбудований; віддалиш беззаконність від пробутку твого, -
24 Будеш за порох мати блистюче срібло, а проміж каміннєм - золото Офирське.
25 І буде тодї Вседержитель твоїм золотом і блистючим сріблом у тебе;
26 Бо тодї будеш радуватись Вседержителем твоїм, і піднімеш до Бога лице твоє.
27 Помолишся до його, а він вислухає тебе, й віддаси подячні обітницї твої.
28 Що нї задумаєш, воно станеться тобі, а над дорогами твоїми буде сияти сьвітло.
29 А коли хто й принижений буде, а ти скажеш: піднесись! то Бог спасе похиленого лицем;
30 Він вибавить і небезвинного, й буде врятований задля чистоти рук твоїх*.