1 Ітак, слухай, Йове, мови моєї і вважай на кожне слово моє!
2 Ось, я одверзаю уста мої, язик мій промовляє з гортанї моєї.
3 Слова мої з щирого серця, а уста мої возглаголють чисті думки.
4 Дух Божий создав мене, й Вседержитель надихав життєм.
5 Коли маєш снагу, - відказуй менї й стань проти мене.
6 Ось я, по твому бажанню, стаю замість Бога. Та й я утворений з глини;
7 Тим ти не маєш чого зворушуватись через мене, та й рука моя не буде важка про тебе.
8 Ти говорив в уші мої, й я чув голос слів:
9 Чист я, не маю гріха, провини в мене немає, анї неправди.
10 Він же найшов вину на мене й має мене за ворога свого;
11 Ноги мої в кайдани закував і всї стежки мої назирає.
12 От і неправ єси в тому, відказую я тобі, бо Бог висше людини.
13 Що тобі спорити з ним? та ж він не здає справи з нїякого дїла свого.
14 Бог скаже раз, а коли на те не вважають, ще й другий раз.
15 У снї, в нічному видиві, коли сон находить на людей, коли дрімаємо на ложі,
16 Тодї він відтулює в чоловіка ухо й втискає йому свою науку,
17 Щоб впинити чоловіка від якого наміру й від гординї заховати;
18 Щоб одвести душу його від пропастї, й життє його від убиття мечем.
19 Або наводиться він на розум хоробою на постелї своїй та тяжким болем у всїх костях своїх,
20 Так, що він одвертається від хлїба й душа його від улюбленої страви.
21 Тїло спадає на нім, так що його не видко, самі костї виставляються, що їх перш не було видно.
22 А душа його наближуєсь ід могилї, а життє його 'д смертї.
23 Добре, коли в кого є ангел-хранитель, один із тисячей, що вказують праву дорогу чоловікові, -
24 То Бог змилується над ним і скаже: Спаси його од могили; я знайшов, за що маю бути милосерним йому.
25 Тодї зробиться тїло його сьвіжійше, анїж у дитини, й вернеться він до молодощів.
26 Буде молитись він до Бога, й покаже йому ласку; засьвітить ясним лицем над ним, і верне йому його праведність.
27 І подивиться він на людей і скаже: грішив я й кривив правдою, та не відплачено менї.
28 Душу мою слобонив від загибелї й бачить вона сьвітло.
29 Двійчі й трійчі таке чинить Бог із чоловіком,
30 Щоб його життє спасти від ями й сьвітлом живих осияти.
31 Уважай же, Йове, слухай мене, мовчи й дай менї говорити.
32 А коли маєш що сказати, промов; я рад би, щоб ти оправдився;
33 А коли нї, так слухай мене, мовчи, а я навчу тебе мудростї.