11 Чи вже ж велич його не страхає вас, і страх перед ним не нападає на вас?
12 Упомини ваші, як попіл, покрепи ваші - покрепи глиняні.
13 Замовчіте передо мною, а я буду говорити, хоч би й що менї сталось.
14 Чого ж би менї торгати тїло моє зубами моїми, й до життя мого простягати руку мою?
15 Ось, він убиває мене, та я не перестану надїятись; я бажаю лиш оборонити поступки мої перед лицем його.
16 А се вже буде оправданнєм менї, бо ж підлестник чей же не явиться перед лицем у його!
17 Вислухайте ж уважно слово моє й ясуваннє моє ушима вашими: