15 Ось, він убиває мене, та я не перестану надїятись; я бажаю лиш оборонити поступки мої перед лицем його.
16 А се вже буде оправданнєм менї, бо ж підлестник чей же не явиться перед лицем у його!
17 Вислухайте ж уважно слово моє й ясуваннє моє ушима вашими:
18 Ось, я завів суд над справою: знаю, що вийду виправданим.
19 Хто зможе стати проти мене? Бо я борзо вмовкну й віддам дух.
20 Тілько двох речей не чини (Боже) зо мною, а тодї я не ховати мусь від обличчя у тебе:
21 Одверни від мене руку твою, й страх перед тобою нехай не потрясає мене.