2 Скілько ви знаєте, знаю й я, бо я не пущий за вас.
3 Та я до Вседержителя рад би говорити, я з Богом бажав би розправляти.
4 Ви ж тілько льжу куєте; всї ви лїкарі безварті.
5 О, коли б ви мовчали! се була б ваша мудрість.
6 Слухайте ж мого осуду, й розважте відповідь із уст моїх:
7 Чи справдї належало вам задля Бога неправду сплїтати, й задля його льжу говорити?
8 Чи належало вам притворювятись перед ним і за Бога так змагатись?