15 Веретище сшив я на тїло моє, й в порох занурив голову мою.
16 Вид мій почервонїв від плачу, а на віях моїх тїнь смертна, -
17 Хоч нема кривди на руках моїх, та й молитва моя чиста.
18 Земле, не закривай крови моєї, й нехай не буде (в тобі) місця жалісному кликові мойму!
19 Та оце сьвідок мій на небесах, і на висотах заступник мій.
20 Многомовні други мої! До Бога проливає сльози око моє.
21 О, коби то міг чоловік правуватись з Богом, як син людський з ближним своїм!