14 Прогнана буде з домівки в його надїя його, а се доведе його до царя страхів*.
15 Осядуть в наметї його (чужі), бо стане він уже не його; домівку його посиплють сїркою.
16 Знизу усхне коріннє його, а вгорі зовяне верховіттє його.
17 Щезне про його память із землї й імени його не згадувати муть на базарі.
18 Проженуть його з сьвітла в тьму, й зітруть його з кругогляду земного.
19 Нї сина нї внука не буде в народї його, не зістанеться нїхто в домівцї його.
20 День (погибелї) його злякає потомків, а сучасників обгорне жахом.