2 Вислухайте ж уважно й мою річ, а се буде моя потїха від вас.
3 Потерпіть менї, а я буду говорити; а тодї вже, як виговорюсь, насьмівайтесь.
4 Чи то ж до чоловіка вимірена бесїда моя? та й як менї не впадати духом?
5 Гляньте на мене й вжахнїтесь, та затулїть пальцем уста ваші.
6 Я тілько спогадаю, а вже здрогаюсь, і страх обгортає тїло моє.
7 Чим воно дїєсь, що ледачі живуть, доживають старостї, та й силами здорові?
8 Дїти їх вкупі з ними перед лицем їх, та й внуки їх перед очима в їх.